Жіночий журнал / Рубрика Здоров'я / Огляд жіночих журналів / Пост "Займемося СИРоїдінням"

Займемося СИРоїдінням

13 Окт 2012 | Автор: admin | Комментарии отключены

Займемося Сыроедением

Лікувальні й дієтичні властивості сиру люди знали й цінували ще багато століть назад. Його вміли готовити стародавні греки й кочові народи Сходу. Давньоперський пророк Заратустра, по легенді, цілих 20 років харчувався одним сиром. Є згадування про сир і в Біблії. Цей продукт дотепер залишається головною їжею кавказьких довгожителів. Саму смачну бринзу роблять у Болгарії, де довголіття стало національною рисою. Зате в Індії сир уважається не тільки ласощами, але й найціннішими ліками. А французи — дійсні шанувальники сира — подають його на десерт із вином і фруктами. Спробуємо розкрити секрет «сырного» успіху.

Джерело енергії

чи Можна назвати інший настільки ж високопоживний, легкоперевариваемый, різноманітний, але незмінно смачний продукт, як сир? У ньому втримується більше білка, чому в м’ясі, а по змісту незамінних амінокислот він подібний білок нашого тіла. Сир — рясне джерело мінеральних солей кальцію й фосфору й усіх вітамінів молока, так необхідних для харчування дітей, підлітків, вагітних, що й годують матерів. Завдяки високому змісту молочного жиру сир має високу живильну цінність. Молочний жир легко, швидко й майже повністю засвоюється організмом, даючи дуже багато енергії. Не випадково лікарі-дієтологи включають сир у раціон кожного, особливо людей ослаблених і тих, чия робота пов’язана з великою витратою енергії. До того ж молочний жир містить лецитин, що відіграє важливу роль у переварюванні й правильному обміні жирів в організмі. А якщо хвороба позбавила вас апетиту, смак і аромат сиру не тільки повернуть його, але й підвищать виділення травних соків, сприяючи засвоєнню їжі.

Кожному сиру — свій їдець

У твердих великих сирів (типу швейцарського) тонкий аромат, солодкуватий, пряний, злегка горіховий присмак. Їх подають до сніданку, обіду й вечері, до чаю, кава й провину, на десерт. Вони негострі, і їх можна давати навіть дітям до 1,5 років. Дрібні тверді сири — більш гострі й пахучі. Їхнім рідше використовують як закуску, частіше — як приправу до макаронів або овочів. Дітям дають ці сири, починаючи з 2 років. М’які сири з гострим смаком і аміачним заходом люблять дорослі й діти постарше. До м’яких ставляться також знамениті французькі сири рокфор і камамбер, пронизані спеціальними їстівними видами цвілі. Ці сири особливо викличуть апетит, тому їх рекомендується подавати перед обідом або вечерею. Якщо ви прагнете спекти хачапурі із сиром, почастувати гостей цезарським салатом, приготувати сырную пасту на бутерброди або зробити більш живильним і смачним будь-яке овочеве гаряче блюдо — беріть ропні сири. До них ставляться бринза (фета), сулугуни, чанах, чечил і ін. Адигейський сир самий ніжний і дієтичний з магазинних сирів. Він підходить усім, включаючи хворих і дітей.

На замітку: Гострі сири вам протипоказані, якщо у вас гіпертонія, виразкова хвороба, гастрит і коліт з підвищеною кислотністю, набряки серцевого або брунькового походження. Бринзу лікарі не рекомендують при захворюваннях органів кровообігу, печінки, бруньок, підшлункової залози й нервової системи. Якщо ви страждаєте одним із цих захворювань, то ваші сири — негострі: найкраще адигейський або домашній.

Сырная дієта

Багатовіковий досвід свідчить: сир — це продукт, що дає людині силу й здатність витримувати більші фізичні навантаження. Однак ви, можливо, думаєте, що раз у сирі багато жирів, від нього повніють? Виявляється, нічого подібного. Жири сиру особливі: вони заповнюють нестачу в нашому організмі незамінних жирних кислот. Ці безцінні речовини не тільки допомагають зменшити ризик виникнення серцевих захворювань, рака й діабету, але й припиняють нагромадження жиру, тим самим, допомагаючи худнути. Під їхнім впливом організм також починає більш активно спалювати вже накопичений жир, використовуючи його, а не вуглеводи або білки, у якості кращого джерела енергії. Американські фахівці, що вже давно вивчають процеси адаптації людину, радять: якщо ви прагнете стати сильніше, підвищити свою витривалість, побільшати м’язову масу й одночасно зменшити кількість підшкірного жиру, додайте у своє меню бринзу (фету), сири зі цвіллю, пармезан, сир з козячого молока.

Цілющі ласощі

чи Одержує ваш організм достатня кількість кальцію? У дітей і підлітків недолік цього найважливішого елемента веде до неправильного формування костей, у вагітних, що й годують жінок — до втрати зубів, а в людей старше 50 років, особливо в жінок — до остеопорозу. Отож, потреба дорослої людини в солях кальцію (1200 мг у день для жінок після 50 років) повністю покривається при щоденному вживанні 150-200 г нежирного сиру. При цьому мінеральні солі в сирі перебувають у з’єднанні з молочним білком, що полегшує їхнє засвоєння. Сир — один з деяких продуктів, які прискорюють зрощення костей при переломах. Він також зміцнює м’язові тканини, тому його рекомендують при всіляких грижах, опущеннях органів, варикозному розширенні вен. Корисний сирий і при туберкульозі.

Аллергикам на радість

Для людей, що страждають харчовими алергіями, сир може виявитися буквально рятівним продуктом, тому що містить усі необхідні живильні речовини, і разом з тим не протипоказаний навіть людям з алергією на молоко й молочні продукти. Більше того, сир сприяє лікуванню алергій і підвищує імунітет. Однак аллергикам треба уникати більшості магазинних сирів, що містять сичуговий фермент. Їм рекомендуються сир, будь-які домашні сири й ті сорти магазинних сирів, у яких немає сичуга: адигейський, сулугуни, чечил.

Сніданок аристократа

Гіпертоніки кава п’ють рідко. Рекомендації закушувати натуральний кава сиром, розповсюджені в Західній Європі, підходять скоріше гипотоникам, і не випадково. Справа в тому, що високоякісні тверді сири мають властивість підвищувати тиск. Додаючи до своєї ранкової чашки кава кілька скибочок твердого сиру, ви набагато краще зумієте впоратися зі своїм зниженим тиском, відправляючись на роботу. До того ж це просто смачно.

Бринза — найдавніший сир

Слово «бринза» по-румынски й по-молдавському значить «овечий сир» (греки овечу бринзу називають «фета»), але готовлять її сьогодні з будь-якого молока, яке сквашують бактеріальною закваскою або сичуговим ферментом. Що утворювався сырный згусток солять сухою сіллю, формуют у вигляді брусків і злегка пресують. Однак бринза з нього вийде тільки в тому випадку, якщо ці брусочки занурити в бочку, глечик або бурдюк із соляним розчином і залишити приблизно на 20 доби в прохолодному приміщенні. Сьогодні таким найдавнішим способом роблять практично всі ропні сири. Завдяки зберіганню в розсолі вони не псуються в жару, їх можна брати в далекі подорожі й завжди мати найцінніший живильний продукт при собі. Підсохлу або занадто солону бринзу вимочуйте кілька годин у чистій воді кімнатної температури, а краще в молоці. У жодному разі не заливайте бринзу окропом: це її руйнує, живильна цінність падає, погіршується смак.

Зроби сам!

Звичайно, для одержання класичних сирів необхідні складні технології, спеціальні закваски й цвілі, сичуговий фермент, сховища, багатомісячне визрівання. Але, на щастя, існує домашній сир, який можна приготувати своїми руками. Він ще більш корисний, не містить ні єдиної добавки, здатної комусь ушкодити, а по універсальності застосування з ним не може суперничати ніякий інший сир. В Індії, де люди віддають перевагу свіжим молочним продуктам, наш звичайний сир практично не відомий. Там готовлять домашній сир панир — по суті, свіжий ущільнений сир. Аюрведа, прадавня медична система Індії, уважає його унікальним лікувальним засобом і використовує від безлічі хвороб. Панир служить і найважливішим продуктом харчування. Його ріжуть на кубики й додають у супи й овочеві блюда, жарять, гасять, готовлять із нього насолоди, просто їдять у чистому виді.

Готовимо панир

Доведіть до кипіння у великій каструлі 2 л молока. Додайте 4 ст.л. лимонного соку, або 2 ч.л. лимонної кислоти, або 300 мол прокисшего несолодкого йогурту (кефіру, кисляку). Перемішайте й знову доведіть до кипіння. Як тільки сир почне спливти, відділяючись від сироватки, зніміть каструлю з вогню. Якщо сироватка залишилася білуватої й непрозорої, залишіть каструлю на столі на кілька годин. Після повного відділення сиру від сироватки відкиньте панир на друшляк, выложенный двома шарами марлі. Промийте його під струменем холодної води півхвилини, щоб ущільнити й вилучити речовина, що згортає. Потім зв’яжіть марлю у вузлик і залишіть під вантажем (2-3 кг), або підвісьте, щоб уся волога скла, поки не затвердіє. Цілющий панир готів.

 

 

Это тоже интересно!

Комментариев нет.
 Рейтинг@Mail.ru