Він мене кинув. Ну й кому гірше?

Він мене кинув. Ну й кому гірше? Розрив з коханою людиною завжди переживається дуже болісно. Втрата того, хто був поруч і був доріг, завжди викликає гаму почуттів, від яких життєвих сил майже не залишається. Але чи так жахливий цей момент? І хто втрачає, а хто знаходить у ситуації, коли розстаються двоє?

Нове життя

Розрив з улюбленою й дорогою людиною — це завжди початок чогось нового. Так-так, саме початок, а не кінець. Тільки після розриву багато жінок починають усвідомлювати, що їх колишнє життя було лише подобою.

Олена була замужем 5 років. Усе це час вона ростила сина, займалася домашнім господарством. На роботу не виходила, тому що на сімейній раді було вирішено, що син і будинок важливіше, а гроші буде заробляти чоловік. Але через 4 роки в родині почалися проблеми. У чоловіка з’явилася коханка, гарна, доглянута й успішна сослуживица. Після щиросердечних роздирань і сумнівів він пішов до неї, залишивши Олену із сином.

Такі історії відбуваються суцільно й поруч, причому йдуть як після 1 року спільного життя, так і після 20 років. Кинуті й скривджені на увесь світ жінки в цій ситуації не бачать більше змісту в житті. І це зрозуміло, адже їхнім змістом був улюблений чоловік, що й нині кинув. А виходить, у житті утворювалася порожнеча, яку треба чимсь заповнювати. На всі ради навколишніх у цей момент тільки одна відповідь — «ви мене не розумієте».

Але, по суті, цей момент дуже важливий. Його можна змело зрівняти з народженням дитини. Пологи теж хворобливий процес, а результат? Правильно, результат потім радує й лежить на животику. А виходить, розставання — це болісний початок новому життя. Це унікальний шанс почати щось робити, то, що раніше було недоступне. Реалізувати ті бажання, які раніше були під забороною. Коли ще буде така можливість? Навіщо вбиватися по тому, що залишилося в минулому.

Можливо, вам було гарне колись, ви були щасливі, але це не привід переживати. Звичайно, забути всі неможливо, це частина вашого життя. Та й не потрібно. Просто необхідно навчитися ставитися до всього, що було колись, спокойней, а потім і байдуже.

Нове життя, яке починається з того моменту, як іде кохана людина, починається відразу, як закривається за ним двері. Але усвідомлення цього приходить не відразу, саме в цьому вся й проблема. Не можна, як героїні мильних опер, побрати й втратити пам’ять, забувши все непотрібне й залишити в голові тільки приємні моменти. Над тем, щоб вчитися жити по-новому, прийде працювати. Але витрачені зусилля будуть не даремні, і досягнуті результати порадують не тільки вас, але й навколишніх.

Після відходу чоловіка Олена влаштувала дитину в дитячий садок, згадала свою професію й знайшла роботу в одній компанії. Робота допомогла їй влитися в новий струмінь, не думати про те, що « у житті всі погано й чорна смуга не закінчується». Нові знайомі наповнювали її життя веселими розмовами, які допомагали відволіктися від постійних думок « про нього». Через рік Олена обростає зв’язками, домагається успіху й відкриває свою фірму. Успішна й гарна, тепер уже вона залучає погляди чоловіків. Вона вже не думає про той складний період у своєму житті, а про заміжжя згадує як про помилку, яка позбавила її можливості бути по-справжньому щасливої. У неї новий чоловік, який любить її й сина, і вона відповідає йому тим же. У неї нове життя…

Пішов? Скатертиною доріжка!

Але момент, коли за улюбленим захлопнулися двері, пережити якось треба. Це потім будуть нові цілі, бажання все почати заново й спроби це зробити. А поки треба для себе прийняти, що мир на цьому не закінчується, а тільки починається. Справа це складне, хворобливе й болісне як для себе, так і для навколишніх.

Насамперед, треба перестати себе жалувати. Зробити це складно, тому що поплакати й поскаржитися на те, «яка я невдачлива», хочеться найбільше. А якщо ще і яку-небудь жалісливу пісню в цей момент послухати, то настав час діставати носові хустки й тазики. Для чого? Звичайно, щоб збирати сльози й витирати ніс, що хлюпотить. Чомусь саме в момент щиросердечних переживань усі пісні «саме в тему». І будь-який мотив про нещасливу любов стає таким рідним і близьким. Виходить, у цей період музику краще взагалі не треба. А то ризикуєте провести в коматозному стані дні, а то й тижня. А вас чекає нове життя й нове роман!

Що гарного в розставанні? Дуже багато чого, тільки це треба побачити. Побрати хоча б необхідність генерального зачищення квартири й гардероба. Усі що якось нагадувало про нього, треба забрати, а не зберігати «на пам’ять». Але якщо ви вже встигнули прожити якийсь час разом, виходить, вам може допомогти тільки ремонт і зміна інтер’єру. Дорого, зате ефективно. Ну, чому не плюс? Коли у вас ще буде можливість викинути старі меблі, зробити довгоочікувану перестановку. І найголовніше, що поганого в повній зміні іміджу й гардероба? Нічого! От і займайтеся цим собі на втіху. При такій насиченій програмі у вас навіть часу не буде згадувати про те, як «цей негідник, міг так зробити з вами».

Момент, коли хтось кинув, можна змело назвати проміжним. Тобто ви вже самотні, але ще не знайшли когось іншого. Отож, у такі моменти корисний такий же проміжний секс, який ні до чого не зобов’язує, просто, як говориться « для здоров’я». Бажаючих буде більше, ніж ви думаєте, варто тільки всерйоз зайнятися пошуком.

Не варто в цей момент піддаватися жалості й тягти в будинок усяку живність. А бажання буде, та ще і яке, адже воно таке маленьке й таке ж самотнє. Ніяких свійських тварина, потім самі ж будете жалувати, так пізно. Краще займіться чим-небудь новим. Запишіться на курси, почніть вивчати щось нове, можливо необхідне для досягнення якихось нових цілей. Адже зараз у вас є час і можливість робити дуже багато чого, що раніше було під забороною.

Дуже часто батьки й рідні впливають на наші розв’язки. І саме острах того, «а що скажуть батьки», заважає ухвалювати важливі розв’язки. Але в ситуації, коли за вас розв’язок уже прийняли, боятися розмови не варто, напроти. Поговорити найкраще з батьком, він як чоловік відразу знайде в «покидьку» купу мінусів, від яких ви ще більше переконаєтеся в тому, що все, що відбулося тільки на користь.

Біль, який ніхто не розуміє

Життя на відході улюбленого, дорого, близького та ще бог знає якого чоловіка, не закінчується, а тільки починається. У цьому ви вже, сподіваюся, переконалися. Але от біль, який він заподіяв, звичайно, залишається, і її треба пережити, перебороти й багато чого що ще з нею зробити.

Можна подумати про те, чому це відбулося. Це допоможе не наробити таких же помилок у майбутньому. Можливо, усе, що було, і любов’ю не можна називати. Можливо, це було почуття власності, прихильність, так чи мало що може зближати двох людей

От чого не варто чекати, так це розуміння навколишніх. Анекдоти про «рогатих» були придумані не просто так. Суспільство не прагне зауважувати болісні переживання із цього приводу, простіше посміятися. Тому не варто шукати підтримки в когось, ваші скарги мало кому будуть цікаві.

Найкраще в цій ситуації просто відпустити того, хто пішов, і вибачити. Саме вибачивши його, можна зробити величезну послугу собі особисто й заспокоїтися. Вибачивши й відпустивши, ви дасте собі шанс одержати від життя набагато більше, чим мали. Зробивши цей крок, ви зможете побачити те, що раніше було закрито завісою страху й неприйняття.

Это тоже интересно!

Комментарии закрыты.

 Рейтинг@Mail.ru